---

УКРАЇНСЬКА СВІТЛИЦЯ В СТІНАХ ДІІТу

Світлиця в українській хаті найчистіша, найтепліша, найсвітліша кімната. Світлиця – це затишшок, злагода, добро, гніздо, колиска Сім’ї, мамина ласка, дідусева казака, початок і кінець, перша і остання молитва.
Світлиця катедри українознавства ДІІТу, катедри, яка викладає Історію України, Історію світової та української культури та Українську ділову мову – це авдиторія для практичних занять із цих дисциплін, базова авдиторія Центру національного, громадсько-патріотичного виховання студенства.
Світлиця створена для досягення щонайбільшого ефекту від занять, комфорту, відчуття причетності кожного до розумного, доброго, вічного, до того, що вже було, є і буде.
Окрім занять, у Світлиці проводяться зустрічі студентів та викладачів з українськими митцями (клюби “У Світлиці сьогодні гість” та “Поки горить свіча”), засідання міського краєзнавчого клюбу “Ріднокрай”, тематичні виставки (Старе фото, Писанка, Рушник, Українська ікона, Витинанка, Український архітектурний модерн тощо), виставки робіт професійних малярів та графіків, художників-аматорів, студентів, літературні вечори, інсценування стародавніх обрядів (колядки, вечорниці). Передбачено також неформальне індивідуальне спілкування студентів, викладачів, співробітників університету, мешканців мікрорайону.
В основу концепції Світлиці покладено ідею Дому (domus), сім’ї, злагоди, добробуту. ДІІТ – дім, Світлиця – його орґанічна складова.
Дім є надзвичайно містким космічним символом. Він будується і як модель всесвіту в мініятюрі, і як “п’ятивіконний дім” чи “семивратний град”, тобто як людське тіло з п’ятьма почуттями та сімома отворами.
Дім символизує обжитий, одомашнений, підкорений простір, де людина почувається у безпеці. Це місце, де ми народилися і куди повертаємось з мандрівок. У язичників дім був пунктом, де починалось і закінчувалось усяке ритуально-обрядове дійство.
Дім передавася у спадок і був символом роду. Отже, дім – захищене місце, центр родового всесвіту, приручений Космос.
Дизайн Світлиці не ілюстративно-розповідний, а знаковий: кожна річ виступає як символ, водночас, ідея, думка уречевлені. Світлиця не етнографічний музей, а навчальна авдиторія, радше це вправа на розуміння.
В одному з інтерв’ю щодо фільму “Молитва за гетьмана Мазепу” відомий режисер Юрій Іллєнко сказав так: “…я не генерал, щоб зображати Полтавську баталію. Я буду робити образ Полтавської баталії”.
Світлиця катедри українознавства – образ, символ української світлиці, України. Видатний, зі світовим ім’ям український скульптор Олександер Архипенко вважав, що “митець муситьдати глядачеві (слухачеві) імпульс; лише тоді починає той і сам творчо мислити: символ підказує, наводить на думку, на відчуття”. Слухач і глядач у Світлиці особливий – студент, який мусить творчо мислити!
Для створення образу та модерного інтер’єру Світлиці активно використано інсталяцію. Інсталяція – це просторова композиція, створювана з різних виробів та матеріялів, природних об’єктів, текстової та візуальної інформації. Інсталяція – досить поширена форма у сучасному мистецтві. Неординарне сполучення тривіяльних речей виявляє в них ті смислові значення та якості, що приховані від буденного сприйняття. Стаючи елементом художнього задуму, річ звільняється від своєї утилітарної функції, водночас надбуваючи функції символічної. Естетичний зміст інсталяції розкривається в смислових трансформаціях, грі значень, які є результатом перетворень навколишнього середовища та зміни контекстов.
Експонати Світлиці, зібрані та описані студентами, – це здебільшого автентичні речі домашнього вжитку, що десятиліттями слугували людям.
Господарі залишали не тільки відбитки (їх тисячи!) натруджених мозолястих долонь чи пальців. Глеки, рублі, ложки заряджалися позитивною та негативною егнергією, самі ставали схожими на людей, а їх власники з роками уподібнювалися: хто пузатому, щербатому горщику, хто сточеному шашелем, ребристому рублеві чи коцюбі. Антропоморфність речей домашнього вжитку, речей взагалі, цих супутників людини, очевидна кожному.
Таким чином, ми маємо в Січеславі непересічний, корисний для будь-якого небайдужого українця результат щирої патріотичної праці. Світлиця існує завдяки активності Григорія Іващенка, співробітника катедри українознавства ДІІТу. Внаслідок його турбот ще одним осередком національного життя в нашому змоскалізованому місті стало більше.

ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО НАШОЇ СВІТЛИЦІ!