Микола СЛЬОЗКО
***
Кандидат у груди стука –
Ріже “правду-матку”:
– Винні в тому демократи,
Що нема порядку!..
Хто підвищує всі ціни?
Хто народ грабує?
Рух, звичайно. Він же, клятий,
Геть усім керує!..
Ви уважно придивіться
До номенклатури:
Та вони ж колись служили
У Махна й Петлюри!..
Президенти наші, звісно, –
Бувші дисиденти.
Через те ми голодранці
Та ще й імпотенти.
Повсідалися у крісла
Капосні бандери,
Бо вони, як і Бен Ладен,
Усі – мільярдери.
Кажуть: вільна Україна
І демократична.
А чого ж так притісняють
Тут руськоязичних?
Мало того, що бандери
Руських притісняють –
Повернутися в Росію
Навіть не пускають.
Від Москви відгородились
Ми колючим дротом –
Ані поїздом добратись,
Ані вертольотом.
Не дають тут виступати
Аллі Пугачовій,
І газет ніде немає
На російській мові.
Розучились по-російськи
Люди матюкатись –
Так що треба нам, слов’янам,
Знову об’єднатись.
Гинемо від пестицидів,
Цезія і ртуті…
Дбає лиш про нас, нещасних,
Володимир Путін.
Мер Лужков і Жириновський
Сльози ллють гіркії:
Бідолашні, жить не можуть
Без “Малороссии”.
Треба їм піти назустріч,
Бо у них, бач, горе.
Віддамо їм Крим, Одесу
І Азовське море.
Симоненка обирати
Треба в отамани –
Щоб повів нас не в Європу,
А до Магадана.
На сатириків пора вже
Одягти намордник,
Залишити у державі
Лиш писак придворних.
Ще нахабства отакого
Не було ніколи:
В Україні відкривають
Українські школи!..
Хочь в Криму й колона п’ята
І російське військо,
А театри, школи, книги –
Тільки українські!
Докотилися до того,
Що з акцентом львівським
На державній розмовляє
Навіть спікер кримський.
В храмах “опіум народу”
Знову культівують,
А у вечір Новорічний
Діти колядують.
Ми УПА не визнаємо,
Аргументі ясні:
Це ж бо – націоналісти,
Та ще й буржуазні!
Тож, як будем у парламент
Знову обирати,
То глядіть, щоб не пропхались
Туди демократи.
Ющенка не обирайте:
Він племінник Буша.
Тільки знає, що співає
“Ой не шуми, луже!..”
Ну, а Юлію, звичайно,
Треба вже судити,
Бо хотіла олігархам
Кисень перекрити.
Безсердечна!.. Як так можна?!
Це ж достойні люди!
І за це її з посади
Довелось турнути.
Тим, хто їй симпатизує,
Відіб’єм охоту:
Не дамо платні й відключим
Газ, і струм, і воду.
Голосуйте знов за наших:
Буде рай… Клянуся!
Дідусям дамо на пиво,
На пломбір – бабусям!
//Вітчизна, 2002, №1-2